Главная » Общинная жизнь » Як домашня спільнота може стати євхаристійною спільнотою
 

Як домашня спільнота може стати євхаристійною спільнотою

Александр Польшин

Між умовою і наслідком може бути певний проміжок часу і певні просторові переміщення. Це ніяк не може змінити зв’язку між причиною і наслідком. Це може ускладнити розуміння зв’язку між ними, але не може змінити реальності цього зв’язку.

Мова не йде про перетлумачення Літургійного богословія. Навпаки, виходячи з християнського богословія Літургії, треба зрозуміти проблеми християнської спільноти.

Спільне причащання від Чаші Євхаристії є результат і наслідок, а не умова (!), того, що спільнота вже є євхаристійною. Тобто спочатку спільнота піднімається до таких стосунків між учасниками, які є реалізацією головної умови євхаристійності, щоб ми любили один одного, як Христос любить нас. Реалізація цієї умови і робить спільноту євхаристійною по сутності стосунків.

Тоді зміст стосунків створює новий простір спілкування, простір «нового життя», в якому здійснюється реальна присутність серед спільноти живого Христа. Реальність Його присутності відчувається як мир, який саме Він дає нам. Саме в Його мирі може здійснитись парадоксальне і неможливе – залишаючись неповторною особою, відчути себе так, що і справді ми славимо Бога єдиними устами і єдиним серцем. Тоді євангельські слова перестають бути чудовою поетичною метафорою, а здійснюються у силі своєї реальності. І тоді відбувається реальне переображення добрих, щирих, приємних друзів у християнську спільноту, у євхаристійну спільноту. Тоді спільнота стає у змозі здійснити саме Причастя від Чаші Євхаристії.

І це вже зовсім інша, так би мовити технічна, проблема – чи будуть ці дві події, перетворення спільноти в євхаристійну і спільне причащання від Чаші, поєднаними в часі і просторі. Адже час і простір вже не можуть обмежити чи зруйнувати ту християнську любов, яка вже є між учасниками спільноти. Тому що головне ми, як спільнота, вже здійснили – стали тими, хто любить ближнього так, як Христос любить нас.