Про терпіння

о. Онуфрій (Репецький)

 Подяка і терпіння повинні сприйматися однаково.

Терпіння заставляє боротися з плоттю, з прив'язаностями до людей, речей, з цим світом, бо ми до нього дуже приліплені. Коли ми починаємо страждати, то нам вже не до цього світу. І виходить, що страждання змушують нас думати не про світ, а про Бога. Дар страждання очищає думки, змінює думки, наближає душу до Бога, очищує її від пристрастей. Благодать веселить душу, а страждання її очищує. Тому, якщо ми приймаємо страждання, ми допомагаємо Богу в очищенні нашої душі, і наше страждання вже не є таким страшним, а якщо не приймаємо, то противимося Богові і ще більше страждаємо. Ми отримуємо наше страждання через гріх, тому що приліплені до пристрастей.

Коли ми не боремося зі стражданнями, ми подібні розумному розбійнику, який говорить, що ми заслужили це страждання, як наслідок пристрастей, які висмоктували із нас сили, і від яких ми відриваємося через це страждання і стрибаємо до Бога.

Господь допускає до нас страждання для очищення душі. Прийняття страждання - це практичне покаяння. І коли страждання приводить душу до молитви, до покаяння, до сповіді, до боротьби з гріхом, який знищує душу, до церкви, до священика, до читання Біблії та духовної літератури, до шукання Бога і звернення до Бога, тоді душа змінюється, звільняється від гріха і наближується до Бога. І це є початком спасіння. Тому потрібно страждання приймати як і подяку. Також і відносини, які викликають в нас страждання, сприймати як дар очищення. В Біблії говориться: «...хрест, глупота для тих, хто погибає, а для нас — сила Божа»

Яка різниця між стражданням і мукою? Мука, це коли людина винить людей і Бога у своєму стражданні. Така людина завжди егоїстична і завжди когось винить, а вона як би жертва. Тоді терпіння для такої людини переходить в муку. А страждання, це коли людина приймає своє терпіння, як дар. Для християнина терпіння, це «сила Божа», яка його підіймає з ями пристрастей.