Часом все повстає так ясно...

о. Іван Полежака

Часом все повстає так ясно і стає таким важливим, що хочеться донести те до всіх людей, розповісти через засоби масової інформації, написати книгу, кричати на перехрестях, або ж донести те хоча б тим, хто поруч. Ох, як важливо в такі моменти зупинитись і задати собі просте питання: «Чи від Бога та ясність?»
В певні моменти життя сатана підсовує нам конкретну правду. Ми бачимо все чітко і ясно. Але не враховуємо того що правда, яку ми бачимо, насправді є лише фрагментом правди. І цей «ясний» для нас фрагмент підсовується нам щоб знищити Бога в нас. Знищити, або хоча б применшити дію Божу в нас і в інших людях. Доки ми грішні, наша гординя потребує живлення. І нам підсовується "ясність" із темряви, яка, якщо тим скористатись, збільшить темряву нашої душі. 
Ясність потрібна, але не будь яка. Ми можемо отримувати ясність сприйняття світу від Бога. Бог дарує нам її. Ясність від Бога мирно входить в нас і, перш за все, просвітлює нам наше життя, щоб ми, з темряви своєї душі, побачили світло яке виходить від Світла. Світло Боже, сприйняте нами, відкриває нам нашу дорогу. Коли дякуємо Богові і йдемо, то світло через нас може пролитись і на інших щоб підтримати та допомогти.
Господи, дякую Тобі за людей які прийняли Твоє світло, яких ти ставиш на моєму шляху і які допомагають мені бачити більше в Твоїм Світлі, яке переливається через них, та йти до Тебе.