Главная » Размышления христианина » Чи багато нам потрібно, щоб бути щасливими?
 

Чи багато нам потрібно, щоб бути щасливими?

о.Іван Полежака

Ні, не багато. 
До нас посміхнулись – ми щасливі.
Нас підтримали – ми щасливі.
Нам допомогли – ми щасливі.
Поруч з нами люди, яких ми любимо – ми щасливі.
Щасливі, бо любов інших доторкнулась нас, ми її відчули, сприйняли і на мить стали щасливими. Мить щастя багато дарує і багато змінює.
Чи багато нам потрібно, щоб бути щасливими?
Ні, не багато. 
Ми посміхнулись людині і та запроменіла – ми щасливі.
Ми підтримали людину і та ствердилась – ми щасливі.
Ми допомогли людині і тій стало легше – ми щасливі.
Ми побули поруч з людиною, яка потребує уваги і людина оцінила – ми щасливі.
Щасливі, бо все це дія любові яка в нас і яка через нас перелилась в інших і зробила їх щасливими. Щасливими на мить. Але яка важлива та мить щастя для тих, кому ми її подарували і для нас. Бо в тій миті повнота життя.
Чи багато нам потрібно, щоб бути щасливими?
Ні, не багато. 
Щастя не залежить від наших статків. Не залежить від посад. Не залежить від досягнень в цьому світові. Щастя це мить поєднання з Тим, хто є Щастям нескінченним. Це мить поєднання з Богом. Зрозумівши що щастя лише там, де Бог, ми перестаємо ганятись за ілюзією щастя, яку пропонує нам світ, а повертаємось до Першопричини, до Джерела всього.
Ми прагнемо щастя. Прагнемо, бо створені для Нього. Тому легко відгукуємось на щастя, яке дарують нам інші. Відгукуємось і звертаємо увагу на той стан піднесення, який отримуємо в такі моменти. Це наш стимул. Стимул відкинути свій егоїзм і щось зробити для інших – подарувати їм мить, яку пережили самі. І ми навчаємось сіяти щастя.
Даруючи миті щастя іншим, просто так, по якомусь натхненню, а не від себе, ми стверджуємось в натхненні, яке поєднує з Богом. Вічне Щастя відкриває нам двері і запрошує до Себе.
Господи, дякую Тобі за Твою дивну дію в нас.