Добрий, приємний, солодкий… гріх

Добрий, приємний, солодкий… гріх. Він невинний. Невинний в наших очах. Бо замазав наші очі. Очі, підкорені гріху, бачать світ навиворіт. Справжнє добро людина не помічає, а тягнеться за добром оманним. “Те що приємне, те і є добром”, - вважає засліплена гріхом людина, тягнеться за таким добром, ганяється за ним і втрачає життя. Господи, скільки ілюзій добра розвіяно по світу! Господи, як це страшно! Страшно бачити як люди, які, як здавалось, щиро прагнули бути з Тобою несподівано змінюються і біжать. Засліплені ілюзією біжать від Тебе, бажаючи отримати тимчасову вигоду. Не чують, не бачать, не розуміють і вважають що діють в правді. Господи, де Ти?
Ти входиш в Єрусалим. “Безліч людей розстилали одяг свій по дорозі, а інші різали гілки з дерев і стелили по дорозі. Люди ж, що йшли попереду і слідом, виголошували: осанна Синові Давидовому! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!” Мф.21,8-9. Безліч людей прославляли Тебе, Господи і кричали осанна. І ми прославляємо з ними. Устами прославляємо, бо як і їм, нам хочеться погрітись в Твоїй славі. Ми, як і вони, очікуємо від Тебе свого, і не готові прийняти те, що даєш Ти. Твоє добро інше. Воно не таке, якого ми бажаємо. Твоє добро веде на Голгофу і через неї в Вічність, а ми прагнемо насолоди тут, на Землі, в цій миті. Уста наші славлять Тебе а душа, засліплена гріхом, шукає зручностей і задоволення. Твій славний вхід в Єрусалим покладає основу, в якій зриваються маски накладені на нас гріхом.
Пройде короткий час і ті хто кричали “осанна”, будуть кричати “розіпни”. А ми? Що ми?
Ми не будемо кричати. Наша душа ховається і буде ховатись від Твого розп’яття. Ми будемо очікувати хоч невеличких привілеїв і зручностей. Будемо очікувати миті, коли світ оголосить “Христос воскрес” і з радістю прийдемо до храмів, освятимо пасхальні страви і… гуляй душа. Принаймні більшість людей так вчинить.
Ізраїльський народ розіп’яв Тебе один раз. А ми розпинаємо Тебе постійно. Розпинаємо під час посту (думками, словами, справами) і будемо розпинати під час Пасхи. Відразу розіпнемо, бо 100 грамів і бажання насолодитись їжею правдиво свідчать про те, кого ми насправді славимо і про кого дбаємо.
Страшно. Страшно за нас. Наш, засліплений гріхом розум, спонукає нас ганятись за насолодою миті і не помічати саму мить, втрачати її і зраджувати Тобі і собі.
Господи, допоможи нам гідно покаятись. Прости нам гріхи наші. Звільни нас від їхнього впливу. Допоможи нам бачити справжнє Добро і жадати лише Його.