Гірко. Гірко за себе

о. Іван Полежака
За те що довго, вважаючи себе повноцінним членом Христової Церкви, знаходився в облуді розуміння віри. Що ставився до віри як того що звершилось в моєму житті. Ходив до храму, сповідався, причащався і був впевнений, що цього достатньо для спасінні, що решту звершить Господь. Вважав, що це і є віра, бо по слову Божому і настанові Церкви поступав. Особливо ствердився в правильності своєї позиції, коли прочитав слова апостола Павла: “що людина виправдовується не ділами закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, i ми увірували в Христа Ісуса, щоб виправдатися вірою в Христа Ісуса, а не ділами закону; бо ділами закону не виправдається ніяка плоть.” Гал.2,16. Складалось враження що нічого більше і не потрібно, бо як би не старався, виконати всі приписи Закону Божого неможливо і, на радість, не обов’язково. Але… Словами Біблії не можна користуватись, вириваючи їх із загального контексту, бо розум схильний сприймати їх і пояснювати так, як для нього звично, що породжує духовну бездіяльність.
Гірко за себе і гірко за тих християн, які вважають так як я вважав раніше і так живуть. Бо це мертва віра про яку апостол Яків сказав: “Яка користь, браття мої, коли хто говорить, що він має віру, а діл не має? Чи може ця віра спасти його? … віра — коли не має діл, сама по собі мертва. Але скаже хто-небудь: «Ти маєш віру, а я маю діла; покажи мені віру твою без діл твоїх, а я покажу тобі віру мою в ділах моїх». Ти віруєш, що Бог єдиний: добре робиш; та й біси вірують i тремтять. Але чи хочеш ти знати, легковажна людино, що віра без діл мертва?” Як.2,14-20. Мертва віра базується на знанні Правди але не поєднується з Правдою і не має в собі Духа, який животворить. Тому така віра до спасіння не веде. Ми легковажимо коли не виконуємо діла віри. Діла віри, це те саме, що “діла закону, (якими) не виправдається ніяка плоть”, але мають іншу точку опори.
Коли ми ходимо до храму, сповідаємось, причащаємось, молимось, дотримуємось заповідей тому, що так потрібно, так правильно і тому що через такі дії ми маємо надію на спасіння, то це - “діла закону” і наша віра мертва. Коли ми ходимо до храму, сповідаємось, причащаємось, молимось, дотримуємось заповідей щоб через все це зустрітись з живим Господом, то наша віра спрямовує нас до Того, Хто має життя і, поєднавшись з Ним, оживаємо ми.
Здавалось би все одне і те ж саме, але різна внутрішня мотивація. А різна мотивація приносить різні плоди. Закон мертвий. І якщо ми щось робимо заради того щоб було все правильно і якісно, то плодів Духа ми не отримаємо, бо звершуємо заради закону. Коли ж шукаємо Господа, то всяка наша справа, здійснена в пошуку, свідчить про нас Богові і Бог дарує нам відчуття правдивого шляху і правдивої дії, допомагаючи нам зменшувати кількість помилкових рішень. “Бо ми — Його творіння, створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували.” Еф.2,10. Лише в Божому світлі ми по справжньому активні і ефективні, і робимо “добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми виконували”. Ми тоді прозріваємо і наслідуємо Господа, який говорив: “Син нічого не може творити Сам від Себе, якщо не побачить, як творить Отець; бо, що Він творить, те так само творить і Син.” Ів.5,19-20
Віра це не знання про Бога і цитування Його слів, та виконання всіх приписів і заповідей. Віра, це жива дія, в якій ми постійно пам’ятаємо про Бога, прагнемо бути з Ним і робимо все заради Нього, відкриваючись перед Богом і поєднуючись з Творцем.
“Якщо любите Мене, то дотримуйтесь Моїх заповідей. … Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того полюбить Отець Мій”. Ів.14,15;21. «Хто має заповіді Мої», - це ті, хто носить їх в душі і дорожить ними, бо вони Божі. «і дотримується їх» - це ті, хто хоч і не вміло, але старається виконувати заповіді, бо вони від Того, Кого вони люблять. Лише через пам’ять про Господа і дію заради Нього, а не через наші правильні і досконалі вчинки, ми можемо відкрити Богові свою любов до Нього. І тоді, в Його Любові, наша незріла, недосконала любов, по Його благодаті, отримує силу життя. Дякуємо Тобі, Господи за Твою любов до нас і Твою віру в нас.