Главная » Размышления христианина » Одинока душа… Скільки їх? Скільки тих, кого не почули, не зрозуміли, не прийняли, не оцінили…?
 

Одинока душа… Скільки їх? Скільки тих, кого не почули, не зрозуміли, не прийняли, не оцінили…?

о. Іван Полежака

Я не про тих, хто живе одиноко. Вірніше, не лише про них. А більше про тих, хто в сім’ї, хто постійно спілкується, але весь час залишається одиноким. Бо душа одинока. Всі людські негаразди із-за того, що душа занедбана.
Людина, відчуваючи одинокість, прагне насититись відчуттями, враженнями, наповнитись емоціями… Світ так влаштований, що все це легко отримати. Але одинокість не зникає від того. Лише посилюється. Бо не тіло голодує. Душа страждає від пустоти. «Душа людська, - говорить святий Тихон Задонський,- як дух від Бога створений, ні в чому іншому задоволення, спокою, миру, втіхи і відради відшукати не може, як тільки в Бозі, від Якого по образу Його і подобі створена; а коли відходить від Нього, вимушена шукати собі задоволення в творіннях, і страстями різними, як сосками, себе годувати, але належного спокою і відради не знаходить, і так від голоду помирає, бо духу духовна їжа потрібна» 
Як би людина себе не тішила, як би не задовольняла, як би не насичувала, душа її завжди буде залишатись голодною, аж доки людина не зрозуміє свою спрагу і не повторить вслід за Матінкою Божою: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по Твоєму слову!» Лк.1,38. І як Марія запліднилась Духом Святим і стала Богородицею, так і людина з дією Божою готує себе до подібного. І прийнявши в себе Духа, старається, оберігати себе від всього, що вбиває в ній Духа - як вагітна жінка яка хорониться від негативу.Плоди Духа наповнюють її дарами і людина стає багатою і потрібною.
Жінка, в певний час народжує. А запліднена Духом людина народжується сама. Народжується в нове, вічне життя і стає дитиною Божою.
Христос рождається!