“Як аукнеться, так і відгукнеться”

Коли важко, коли обставини стискають, коли ми “на межі” а підтримки немає від кого очікувати, не варто впадати у відчай, не варто нарікати на свою долю і на Бога та відправляти власне життя під крутий уклін. Це мить правди. Мить, в якій ми можемо зрозуміти те, чого не розуміли все своє попереднє життя. Настав час жнив. Час, коли ми збираємо те, що посіяли.
Кожна наша думка, кожне наше слово, кожна наша дія це насіння яке ми постійно сіємо в грунт свого життя і життя всього людства. Саме всього людства, бо між всіма нами такі глибинні причинно-наслідкові поєднання, про які ми навіть не підозрюємо. То ж коли ми маємо відносно когось погану думку, навіть коли та людина за всіма людськими законами заслуговує на погане, то сіємо недобре насіння, врожай з якого нам рано чи пізно прийдеться збирати. Кожна наша негативна думка, негативне слово, негативна дія є виразом нашої зневаги до Бога. Саме наш негатив ставить стіну між Богом і нами, не дозволяючи Отцеві захищати нас. І ми, рано чи пізно стаємо перед наслідками попереднього нашого життя.
Нам тяжко? А скількох людей ми образили хоча б подумки? Скількома людьми ми знехтували? Скількох людей ми обікрали, не думаючи над тим, що когось обкрадаємо, а лише стараючись збудувати для себе свій зручний світ. Не вийде. Життя в негативі і за рахунок інших людей руйнує наш мир та наш світ, прокладаючи дорогу до аду. А ад, як і Царство Небесне, розпочинається ще тут, на землі і проявляються в нашому земному житті.
Коли нам тяжко це свідчення того, що чаша переповнена. Що прийшов час уважного перегляду власного життя. Прийшов час покаяння через яке ми омиваємось від бруду всіх недобрих справ які натворили свідомо чи несвідомо, думкою чи словом, бездіяльністю чи ділами.
Бог чекає на кожну людину. Чекає як люблячий Батько. І, як люблячий Батько Він дає нам всі необхідні знання для зміни світогляду, зміни життя і внутрішньої переміни яка відкриває Двері до Царства Небесного.
Не хтось винен в тому, що відбувається тут, на землі: з нами, з людством, з природними процесами. Винна кожна конкретна людина: я, ти, він, вона. Винна кожна людина, яка живе на нашій, поки що прекрасній планеті.
Сила людини незбагненна і діє завжди, в незалежності від того, усвідомлює людина ту силу, чи не усвідомлює. Свідома дія лише підвищує ефективність і приносить очікувані плоди. І якщо ми бажаємо добра собі, нашим дітям і всім наступним поколінням, то мусимо ставати свідомими. Свідомими в Бозі, який відкриває причини і наслідки, а не ганятись за ілюзією земного щастя. Бог кличе кожну людину до свідомого життя і до свідомої дії.
“Hе обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне. Хто сіє для плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто сіє для духа, від духа пожне життя вічне” Гал.6,7-8.
Господи, прости і помилуй мене грішного! Господи, прости і помилуй нас грішних!